ГОСПОДАРСЬКІ СПРАВИ. ПРЕДСТАВНИЦТВО ЮРИДИЧНИХ ОСІБ

Ці слова Конфуція віддзеркалюють суть справедливості загалом й права зокрема та найкраще ілюструють господарські відносини, тобто відносини, які виникають між юридичними особами в процесі їх господарської діяльності. Але на практиці не завжди так складається, як вважав мудрець, передбачено в законі й мають сподівання сторони господарських відносин, а відтак часто виникають спори, які в Україні вирішуються господарськими судами за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Господарська вертикаль судової гілки влади представлена в України місцевими господарськими судами (господарські суди областей, міст Києва та Севастополя), апеляційними господарськими судами (Східний апеляційний господарський суд (Харків) з територіальною юрисдикцією на Харківську, Донецьку, Луганську та Полтавську області, Центральний апеляційний господарський суд (Дніпро) з територіальною юрисдикцією на Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, Південний апеляційний господарський суд (Херсон) з територіальною юрисдикцією на Крим та місто Севастополь, Південно-західний апеляційний господарський суд (Одеса) з територіальною юрисдикцією на Миколаївську, Одеську та Херсонську області, Північний апеляційний господарський суд (Київ) з територіальною юрисдикцією на Київську, Сумську, Черкаську та Чернігівську області й місто Київ, Північно-західний апеляційний господарський суд (Рівне) з територіальною юрисдикцією на Рівненську, Вінницьку, Волинську, Хмельницьку та Житомирську області та Західний апеляційний господарський суд (Львів) з територіальною юрисдикцією на Львівську, Тернопільську, Івано-Франківську, Чернівецьку та Закарпатську області), а також Касаційним господарським судом у складі Верховного суду.

Для прикладу, якщо спір підсудний Господарському суду міста Києва, цей суд розгляне його як суд першої інстанції, рішення якого в апеляційному порядку можна буде оскаржити до Північного апеляційного господарського суду, а касаційну скаргу на судові рішення зазначених судів переглядатиме Касаційний господарський суд в складі Верховного Суду.

Справи, що виникають у зв’язку зі здійсненням господарської діяльності (тобто справи, де сторонами є юридичні особи та фізичні особи-підприємці) охоплюють доволі широкий діапазон предметної підсудності, серед яких найбільш поширеними є господарські справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні й виконанні правочинів у господарській діяльності, господарські справи з корпоративних відносин (крім трудових спорів), господарські справи щодо акцій, часток, паїв (крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах), господарські справи щодо цінних паперів, банкрутства тощо.

Предметна юрисдикція господарських спорів об’ємна й відповідно передбачає значну варіативність правових позицій з судової практики, а територіальна підсудність заплутана з безліччю дискусійних питань щодо підсудності справ за їх предметністю.

Представництво інтересів у господарських судах може здійснюватися шляхом самопредставництва юридичної особи (наразі керівником або членом виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення) або через представника (адвоката з господарських справ). Щоправда, за концепцією найближчого майбутнього, навіть такі державні установи як податкова інспекція вимушені будуть залучати до їх представництва у суді професійних адвокатів.

Незалежно від того, чи представництво юридичної особи в суді здійснює адвокат з господарських справ, чи найманий працівник підприємства (керівник), участь в господарських справах є багатоскладовим та стадійним, починаючи зі збору доказів й закінчуючи стадією виконання рішення суду.

До цього ж обов’язковою умовою господарського судочинства, наряду, приміром, з цивільним чи адміністративним, є досудове врегулювання спору. Себто, перед тим як подати позов до суду юрист з господарських справ має здійснити ряд процесуальних дій, направлених на досудове врегулювання спору, зокрема направити майбутньому відповідачу претензію, інакше суд не прийме до розгляду позовну заяву. Суттєво відрізняється від інших форм судочинства й процедура подачі позову до суду, як зрештою і сам процес, зокрема в питаннях допиту свідків тощо.

Загалом господарський процес порівняно з цивільним чи кримінальним може видатися дещо спрощеним на відміну від двох інших, але насправді це вимагає від юриста з господарських справ більшого професіоналізму при подачі процесуальних документів, оскільки в такому процесі суд більшість роботи над справою проводить між засіданнями й у випадку наявності недоліків у процесуальних документах, це може мати визначальний вплив на кінцеве рішення суду.

На кожному етапі здійснення представництва в господарських справах адвокат з господарських справ, чи юрист підприємства (його керівник), мають володіти окрім загальних знань цивільного та господарського права також і навичками ведення саме господарських справ, адже, приміром, подавши позов до суду не направивши перед цим позовну заяву з додатками відповідачу та іншим сторонам й не доклавши до такого позову оригінали доказів, що підтверджують таке відправлення, тягне за собою повернення позовної заяви без розгляду. Така ж ситуація й при подачі апеляційної чи касаційної скарг.

Окрім цього, юрист з господарських справ має вжити всіх передбачених законом заходів до подачі позову для уможливлення його виконання після набрання рішенням суду законної сили. Мова йде про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно чи грошові кошти відповідача, заборону на вчинення останнім певних дій тощо.

Та все ж, будь-яка справа в господарському судочинстві не може розпочатись без подачі позовної заяви, яка готується однією стороною, в той час, як інша сторона процесу має право подати на неї відзив. Як в одній, так і в іншій ситуації, адвокат, юрист з господарських справ окреслює перспективу справи й визначає спосіб досягнення бажаного результату (визначає тактику ведення справи).

На всіх стадіях процесу в судах всіх інстанцій адвокат з господарських справ має неухильно слідкувати за розвитком справи та в процесуальний спосіб реагувати, шляхом подачі відповідних клопотань й заперечень щодо заявлених опонентами клопотань, ознайомлюватися з матеріалами справи, давати пояснення в справі й ставити питання іншій стороні, виступати в судових дебатах та реалізовувати безліч інших процесуальних можливостей для досягнення бажаного результату, у тому числі й оскаржувати в апеляційному чи касаційному порядку судові рішення, якщо вони ухвалені не на користь клієнта, чи не повною мірою його задовольняють.

Здобуття бажаного судового рішення не завжди є остаточним вирішенням господарського спору й необхідність в допомозі адвоката, юриста з господарських справ на стадії виконання судового рішення вагома, а подекуди необхідна, позаяк при неправильній тактиці представника рішення суду може залишитись невиконаним. Відтак, на цій стадії адвокат з господарських справ може бути залучений теж, адже він має контролювати його хід й у випадку необхідності заявляти виконавцю необхідні клопотання (подавати скарги), а також вчиняти інші процесуальні дії, що сприятимуть якнайшвидшому виконанню судового рішення.