При заключении договора мы предоставляем клиенту пароль доступа к реестру.
Клиент самостоятельно может увидеть в какой стадии находится его дело

Вход в реестр

Номер договора

Пароль

`
Мы всегда готовы ответить на Ваши вопросы

Задать вопрос адвокату

Ваше имя (ник):

Вопрос:
(1000 символов)

Ваши вопросы и наши ответы смотрим ЗДЕСЬ
Наши сайты:
Адвокат Защитим!

ул. Шелковичная, 29, г.Киев, 01024
тел.: 050 03 01 333, 096 03 01 333

Выберите язык сайта: Рус | Укр

Дневник адвоката


Промова в судових дебатах на захист від обвинувачення у викраденні зброї, незаконному її носінні та викраденні іншого майна. 19.04.2018

Ваша честь, шановні присутні!

Сьогодні ми закінчили розгляд кримінальної справи по обвинуваченню мого підзахисного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 262 ч. 1, ст. 263 ч. 1, ст. 185 ч. 2 КК України.

Cторона захисту переконана, що в процесі судового розгляду стороною обвинувачення жодним чином не доведено вину мого підзахисного в інкримінованих йому злочинах, а відтак його необхідно виправдати за відсутністю в його діях ознак кримінального правопорушення. І ось чому.

Так, норми ст. 62 Конституції України, які перегукуються з нормами ст. 17 КПК України, встановлюють безальтернативний спосіб визнання особи винною у вчиненні кримінального правопорушення. Дані норми гарантують особі, яка притягується до кримінальної відповідальності, право бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе її вину, а також те, що будь-які сумніви будуть тлумачитися на її користь.

Із запропонованих стороною обвинувачення доказів, жоден з них не дав суду беззаперечної інформації, що поставлені в вину обвинуваченого злочини були вчинені останнім.

Так, свідки обвинувачення в залі суду переконливо заперечували, що особа, яка викрала з автомобіля автомат, являється обвинуваченим. Більше того, один із свідків взагалі заперечив підписання протоколу про пред'явлення особи для впізнання, вказавши що вперше його бачить й підпис на ньому не його.

Інший свідок обвинувачення теж прямо не вказав на підзахисного, а лишень зазначив, що особа, яку він того вечора бачив біля свого дому з автоматом була у світлій куртці, а вказати, що та особа була саме обвинуваченим він не зміг.

Жодної доказової інформації щодо чинення саме обвинувачуваним викрадення зброї, її носіння й таємного викрадення майна не надали і допитані в судовому засіданні інші свідки, адже вони затримували підзахисного виключно по наданим їм орієнтирам – світлою курткою.

Не зміг доказати вину підзахисного й допитаний у судовому засіданні потерпілий, який прямо зазначив, що не впевнений у винуватості саме мого мого підзахисного, оскільки він не бачив хто викрав з автомобіля автомат та блютуз-гарнітуру.

Аналіз вказаного дає підстави зробити висновок, що підзахисного притягують до відповідальності лишень із-за того, що ввечері 11 лютого 2015 року він був одягнутий у світлу куртку й біля його затримання згодом знайшли автомат. До речі, зі слів одного зі свідків, куртка обвинувачуваного відрізнялася від куртки невідомої особи, яка викрала автомат.

Надані стороною обвинувачення протоколи пред'явлення особи до впізнання від 12 лютого 2015 року з участю нібито свідків спростовані самими свідками, а відтак ці докази не можуть вважати допустимими, оскільки вони здобуті не у спосіб передбачений КПК. Сторона захисту неодноразово наголошувала у судових засіданнях про їх недопустимість й повторно просить суд, оцінюючи докази в нарадчій кімнаті, визнати вказані протоколи недопустимими доказами.

Крім того, сторона захисту неодноразово вказувала в судових засіданнях, що надані стороною обвинувачення протоколи огляду місця події від 11.02.2015 року слід теж визнати недопустимими доказами, адже вони складені не в порядку передбаченому КПК, з грубим порушенням прав обвинуваченого, а відтак - зібрані в їх рамках докази не можуть вважатися допустимими. Тому сторона захисту просить суд, оцінюючи докази в нарадчій кімнаті, визнати вказані протоколи огляду місця події від 11 лютого 2015 року теж недопустимими доказами.

З цих підстав долучена до матеріалів справи судова трасологічна експертиза (дактилоскопічне дослідження) від 26 лютого 2015 року, що була проведена на основі зразків папілярних узорів пальців рук відібраних з автомобіля «Мерседес «Віто» д.н.з. «АТО Донбас» в рамках огляду місця події від 11 лютого 2015 року, не може братися судом до уваги і її слід визнати неналежним доказом через те, що: По-перше, в самому дослідженні експерт зазначив, що відбитки та відтиски пальців та долонних поверхонь рук Заіки В.І, надані нарочно, а не в упакованому вигляді; По-друге, протокол огляду місця події від 11 лютого 2015 року на підставі якого відібрані й вилучені зразки папілярних узорів пальців рук з водійських дверей автомобіля «Мерседес «Віто» д.н.з. «АТО Донбас» був складений з грубим порушенням закону, а долучені до нього докази спотворені й не відповідають фактичним обставинам справи.

Не втримує критики інкриміноване моєму підзахисному викрадення блютуз-гарнітури. Не дивно, що зі слів свідків потерпілий нічого про гарнітуру не згадував; сам потерпілий тільки вказав, що дізнався про викрадення даної гарнітури після того, як йому про це сказали працівники міліції, які нібито вилучили її у обвинувачуваного. Тобто, ще ніхто не знав про викрадення блютуз-гарнітури, обвинувачуваного ще не затримали, а слідчий вже нібито знав, що саме пропало з автомобіля. Дані обставини на думку сторони захисту вказують, що протокол огляду місця події, що складений в період 21-22 год., насправді був складений значно пізніше, а викрадення блютуз-гарнітури, не більше ніж надуманий злочин.

Інших доказів на підтвердження вини підзахисного сторона обвинувачення надати не змогла, хоча судом неодноразово надавалась така можливість. Натомість обвинувачення в судовому засіданні дало зрозуміти, що окрім зловживання процесуальними правами й затягування процесу, вона не спроможна в передбачений законом спосіб доказати винуватість підзахисного у пред'явленому йому обвинуваченні.

Більше того, в процесі судового розгляду стороною захисту неодноразово наголошувалося, що сторона обвинувачення навіть не виявила бажання відібрати зі зброї та блютуз-гарнітури зразки папілярних узорів рук й провести по них дактилоскопічну експертизу, а також встановити наявність решток мастила чи інших мікрочасток з автомата на одежі підзахисного, очевидно наперед не ставивши за мету встановлення істини у справі.

Також сторона захисту надала суду відповіді на адвокатський запит, згідно якого встановлено, що сторона обвинувачення не спромоглася навіть витребувати відеозапис автостоянки, на якій було вчинено кримінальне правопорушення, очевидно розуміючи, що наявне відео спростує їхню версію щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень.

Таким чином, можна з впевненістю сказати, що пред'явлене підзахисному обвинувачення є сфабрикованим і не знайшло свого підтвердження в залі суду.

Натомість в залі суду знайшла своє підтвердження версія захисту, згідно якої 11 лютого 2015 року обвинувачений в час вчинення злочину, близько 19 год. 30 хв. знаходився в будинку по вул. Мостицькій, де перебував разом зі своїми друзями до 22 год. 00 хв., після чого направився в ресторан «Хантер», вийшовши з якого о 22 год. 45 хв. по дорозі додому був затриманий працівниками поліції із-за того, що був одягнутий у світлу куртку.

Дана версія повністю підтверджується допитаними у судовому засіданні свідками та самим обвинуваченим. При тому, жоден з наданих обвинуваченням доказів ніяким чином не спростував версію захисту. І тільки по одній причині – бо вона відповідає дійсності!

Тому, єдиним законним вироком у даній справі буде лишень виправдувальний вирок суду, адже згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється, зокрема, у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

Дякую за увагу, захисник обвинувачуваного, адвокат Р.В. Ванджурак

(за результатами розгляду цієї справи суд ухвалив Виправдувальний вирок)


Один день з життя адвоката. 22.11.2017

Хочеться сказати словами головного актора кінострічки "Міцний горішок": "ну і деньок сьогодні видався, мать його". З самого ранку справа у Київському апеляційному адміністративному суді по захисту вкладників банку "Таврика", де близько сорока учасників процесу, подано десяток клопотань та відмова в їх задоволенні, і як наслідок відвід всій колегії суду, яка відмовивши у відводі заявила самовідвід. Після цього відкладення розгляду кредитної справи в Подільському суді й істерика представника банку, що справу відклали аж на кінець квітня 18-го року. Далі, понад три години затримки в розгляді апеляційної скарги, близько години слухання й година в нарадчій кімнаті. І це вже близько 18-ї, а в цей час мене вже чекають журналісти щоб зняти репортаж...


І таке буває. 10.10.2017

Зателефонували пізно ввечері знайомі, до яких звернулися їхні знайомі, яким терміново потрібен адвокат для захисту їхнього друга, якого щойно затримали працівники поліції й помістили в ІТТ. Тоді ж мною було здійснено ряд дій, зокрема встановлено хто слідчий, по якій статті затримано, коли передадуть клопотання про обрання запобіжного заходу до суду й що в суді буде просити слідчий. Також мені вдалося дізнатися, що слідство не буде настоювати на взятті під варту, тобто ще вечором я знав, що скоріш за все наступного дня затриманого відпустять. Разом з тим, приїхавши зранку до слідчого щоб ознайомитись з матеріалами справи й підготуватися до засідання по обранню запобіжного заходу, мене зустріла дружина затриманого (зі мною домовлявся його друг) й каже, що вона не бачить сенсу в моїх послугах, оскільки їй сказав знайомий, що про все домовився і її чоловіка скоро відпустять, тим більше йому призначили безоплатного адвоката... Я заперечувати не став, розвернувся й пішов. По обіді мені зателефонував уже знайомий друг затриманого й розповів, що після доставки підозрюваного в суд, останній відмовився від безоплатного адвоката й засідання відклали до наступного дня щоб залучити іншого захисника, і як наслідок затриманий вимушений був ще одну ніч пробути в ІТТ...

Боюсь навіть уявити, що буде жінці, коли її чоловіка відпустять.


Промова в судових дебатах у справі про незаконне заволодіння транспортним засобом. 29.09.2017

Ваша честь, шановні присутні!

Сьогодні ми закінчили розгляд кримінальної справи по обвинуваченню мого підзахисного – “С”, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.

Сторона захисту переконана, що досудовим розслідуванням й у процесі судового розгляду стороною обвинувачення жодним чином не доведено вину мого підзахисного в інкримінованому йому злочині. Дана позиція ґрунтується з наступного.

Так, норми ст. 62 Конституції України, які перегукуються з нормами ст. 17 КПК України, встановлюють безальтернативний спосіб визнання особи винною у вчиненні кримінального правопорушення. Дані норми гарантують особі, яка притягується до кримінальної відповідальності, право бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе її вину, а також те, що будь-які сумніви будуть тлумачитися на її користь.

З надією, що Шановний суд розглядаючи дану справу не обділить даними гарантіями мого підзахисного, звертаю увагу, що в матеріалах справи відсутні докази його вини, а зібрані стороною обвинувачення матеріали, тільки суперечать одні одним, а відтак вони не більше ніж припущення.

Згідно з пред'явленим обвинуваченням, “С” обвинувачується у тому, що він на початку серпня 2014 року незаконно заволодів автомобілем марки “В”, 1995 року випуску, який належить потерпілому “Б”.

Разом з тим, у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження обставини, що предмет злочину – автомобіль марки “В”, 1995 року випуску є саме автомобілем, який належить потерпілому “Б”. Так, згідно наявної у справі заяви про вчинення кримінального правопорушення потерпілого, його письмових поясненнях й наданих ним же показів у судовому засіданні, свідчить, що він передав на зберігання свій автомобіль свідку “М” на початку 2015 року. В той час, у повідомленні про підозру, обвинувальному акті, показах свідків та інших письмових доказах датою вчинення інкримінованого злочину є серпень 2014 року. Про передачу автомобіля потерпілим “Б” саме у 2015 році вказав й сам свідок “М”. Більше того, як показали у судовому засіданні свідок “К” й обвинувачений “С”, автомобіль “В” знаходився біля будинку 14-А по вул. Мілютенко у м. Києві приблизно з 2013 року, тобто два роки до того, як потерпілий “Б” передав свій автомобіль свідку “М”. Оскільки даний автомобіль не вилучався в обвинуваченого й відповідно не оформлювався як речовий доказ, говорити про цей факт як встановлений, з точки зору вимог КПК, не виявляється можливим. Натомість, все обвинувачення у справі будується лишень на одних свідченнях “М”, який прямо зацікавлений у притягненні “С” до кримінальної відповідальності, оскільки у разі визнання останнього невинуватим, відповідальність за втрату ввіреного свідку майна лягає саме на нього.

Прокурор у своїй промові в дебатах наголошував, що вважає вину “С” повністю доведеною й не піддає цьому навіть сумніву. Тут же прокурор визнав, що докази на які він посилається повинні оголошуватися зі словосполучником «але». Приміром, є розписка, АЛЕ там не сходяться три цифри в номері кузова автомобіля; потерпілий вказав, що передав автомобіль у 2015 році, АЛЕ всім зрозуміло що 2014 і таке інше. Закон не терпить АЛЕ, особливо тоді, коли мова йде про визнання особи винуватою.

Щодо неодноразового наголошення прокурора, що «С» на досудовому розслідуванні визнав свою вину, скажу наступне. Так, мій підзахисний «С» давав на досудовому розслідуванні й судовому розгляді чіткі та послідовні пояснення, згідно яких він дійсно перевозив у 2014 році якийсь закинутий автомобіль, однак вказане не несе жодної доказової бази, що обвинувачений «С» незаконно заволодів саме автомобілем потерпілого «Б». Сам обвинувачений «С» вважає, що це зовсім інший автомобіль, а довести протилежне сторона обвинувачення так і не змогла.

Захист нагадує учасникам процесу, що закон не терпить протиріч, догадок або припущень, тим паче, коли мова йде про кримінальне судочинство й суд над людиною.

За таких обставин єдиним законним вироком у даній справі буде лишень виправдувальний вирок суду, адже обвинувачення не довело, як факт вчинення кримінального правопорушення взагалі, так і не надало доказів, що його вчинив мій підзахисний.

Так, згідно ч. 1 ст. 373 КПК України виправдальний вирок ухвалюється в разі, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим. З даного питання також висловився й Верховний Суд України, де в п.п. 18, 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» зазначив, що суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, відповідно до якого неприпустимо покладати на підсудного доведення своєї невинуватості, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного обвинувальний ухил є неприпустимим, усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного. Коли зібрані в справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок.

В той час, у судовому засіданні судом надавалась можливість прокурору довести вину обвинуваченого, проте інших доказів, які могли б лягти в основу обвинувачення, крім тих, які надані суду, сторона обвинувачення надати не змогла. Заявивши в закінченні судового розгляду, що судовий розгляд можна завершувати на підставі тих доказів, які є в кримінальній справі, сторона обвинувачення тим самим підтвердила, що неспроможна надати будь-яких інших доказів, які б підтвердили вину мого підзахисного.

Подібне неодноразово зазначав і Європейський суд з прав людини. Так, пунктом 2 статті 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод проголошує право на презумпцію невинуватості. В основі цього права лежить принцип, згідно з яким особа, яку обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, має право на виправдувальний вирок у разі нестачі доказів проти неї й тягар подання достатніх доказів для доведення вини покладається на сторону обвинувачення. Зокрема про недопустимість порушення таких принципів Європейський суд засвідчив у справі «Тельфнер проти Австрії» від 20 березня 2001 року та «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 08 лютого 1996 року.

У світлі наведених обставин, оскільки прокурором не доведено вчинення «С» кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, сторона захисту просить суд визнати обвинуваченого «С» невинуватим й виправдати за недоведеністю вчинення кримінального правопорушення у якому він обвинувачується.

Дякую за увагу! Захисник “С”, адвокат Р.В. Ванджурак

(за результатами розгляду цієї справи суд ухвалив Виправдувальний вирок)


Бізнес по нашому або welcome to ukraine! 21.08.2017

Маємо клієнта-нерезидента, який придбав земельну ділянку в центрі Києва з метою будівництва на ній готелю. На цій земельній ділянці зараз ростуть чотири дерева. Постало питання їх видалення. Оплатили всі необхідні платежі в бюджет (за чотири дерева - близько 44 000 гривень!!!), отримали всі необхідні дозволи тощо. Але стикнулися з новою проблемою - сусіди, які категорично проти будівництва загалом і спиляння дерев зокрема. Пред'явивши державний акт на право власності на земельну ділянку, декларацію про будівництво, дозвіл на видалення дерев та інші дозвільні документи, це не зупинило сусідів й ті все одно пообіцяли "лягти кістками" на шляху будівництва. Тут же, найактивніша сусідка - організатор цього "сусідського руху", пообіцяла домовитись з сусідами, якщо їй оплатять певну суму (звісно не маленьку). Клієнт хоч і готовий платити та зрозуміти за що не може.

Ми ще й досі чекаємо на іноземні інвестиції? Мабуть, занадто "привітний" ми народ для інвестицій.

Страницы: 1   2   3   4   >   >>  
При копировании материалов сайта прямая ссылка на источник обязательна!